7 жовтня у світі відзначають Міжнародний день листоноші, а 9 жовтня - відзначають День пошти або Міжнародний день поштової служби. Пошта - це один з найдавніших засобів зв'язку. Без неї важко собі уявити життя людини. Листоноша або поштар - це службовець пошти, який розносить кореспонденцію і часописи адресатам. Система передачі кореспонденції на значні відстані має свою досить давню історію. Ще з прадавніх часів мандрівники брали з собою поштових голубів. У разі необхідності птаха випускали, прив'язавши йому до лапки записку з повідомленням. Крилатий вісник безпомилково знаходив найкоротший шлях додому. Гінці Стародавнього Римі мали б добре бігати, щоб передати вісточку із одного кварталу міста у інший. В даніх літописах з 885 року все частіше з'являються слова "послали вєсть" - це перші повідомлення про обмін інформацією поміж нашими пращурами. Доправлення листів, у ті часи, були від випадку до випадку. Посильний проїздив навіть не десятки, а сотні кілометрів, без зміни коней, щоб доставити грамоту чи усне повідомлення до місця призначення. Пізніше, в Х столітті, на території Київської Русі серед населення існував особливий обов'язок виставляти коней з візками для княжих гінців. На розвиток поштового зв'язку, як не дивно, сильно вплинули татари. Про це свідчать передусім слова - "ям", яке походить від татарського "дзям", що означає дорога, і слово "ящик" від "ям-чи", тобто провідник. У ХІІІ столітті була організована спеціальна служба, яка перевозила поштові повідомлення на змінних конях ... Читати далі » |
Про те, що усміхатися корисно, чули всі. Усміхнена людина виглядає молодшою і навіть довше живе. Щира усмішка часто допомагає вирішити складні конфліктні ситуації. Тому не дивно, що в світі існує таке свято — Всесвітній день усмішки. З’явилося воно в 1999 році. Це свято завжди випадає на п’ятницю, бо п’ятниця сама по собі сприяє усмішкам (попереду два вихідних дні), а жовтень у багатьох є початком сезонної депресії (день усмішки має цю депресію прогнати). З’явилося це свято завдяки Харві Боллу — людині, яка придумала всім відомого смайлика. У 1963 році Харві отримав замовлення від однієї американської страхової компанії на створення рекламного символу з метою підняття бойового духу співробітників. Саме тоді через злиття з іншою компанією працівники не були впевнені в своєму майбутньому, тому стали роздратованими, сумними та розгубленими, і це погано впливало на бізнес. Недовго думаючи, Болл намалював усміхнене личко жовтого кольору і отримав за це 45 доларів. Створений Боллом символ сподобався замовникам і його було виготовлено у вигляді значка та видано службовцям і клієнтам страхової компанії. При цьому значки зі смайликом мали такий успіх, що фірмі довелося випустити ще 10 000 екземплярів. В 1967 році усміхнений символ використали в рекламній кампанії Університету федеральних заощаджень і займів у Сіетлі. На початку 1970-х років зображення смайлика популяризували брати Бернар і Мюррей Спейн з Філадельфії. Вон ... Читати далі » |
Українська культура насичена яскравими літературними творами, які залишають незабутні враженя. І коли такі твори переносять на екран, виходить неймовірне поєднання слова та образу. Саме такі фільми створюють атмосферу, яку неможливо передати в книгах. Білозерська міська публічна бібліотека підготувала добірку художніх фільмів про козацьку добу за мотивами книг, які здатні занурити вас у світ незабутніх емоцій і вражень. |
1 жовтня відзначають Міжнародний день кави. Уперше його відзначили у 2015 році за ініціативи Міжнародної кавової асоціації. Цікаві факти про найпопулярніший напій у світі: - Історія напою бере початок з 850 року. Тоді в одній ефіопській місцині, де росла кава, кози стали об’їдати кавові плоди з дерев. Пастух на ім’я Калдим зауважив, що тварини помітно збадьорюються, весело стрибають. Спробувавши плоди, і сам відчув приплив енергії. -До Х ст. каву їли, а не пили. Ефіопи робили кульки з перетертих кавових зерен та тваринного жиру і брали їх у подорожі, щоб додати собі в дорозі сил і енергії. Коли ж каву почали вживати як напій, то спочатку заварювали оболонки кавових зерен. Згодом їх почали підсушувати, а потім – смажити та молоти зерна. -У 1555 році відкрили першу кав’ярню у Константинополі. При султанському дворі з’явилася посада — кавовар. Перші константинопольські кав’ярні називалися qahveh khaneh (школа мудрості), адже ... Читати далі » |