8 січня виповнюється 90 років від дня народження видатного українського поета, прозаїка та журналіста, одного з найяскравіших представників «шістдесятників» – Василя Симоненка. Незважаючи на коротке життя, яке обірвалося у віці 28 років, Симоненко залишив глибокий слід в українській літературі та суспільстві. Поет із гарячим серцем і великими думками, він створив безліч шедеврів, які стали класикою української літератури, а його життя і творчість – дзеркалом національної свідомості, символом боротьби за правду, свободу та людську гідність.

Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 року в селі Біївці. Це маленьке село на Полтавщині було для Симоненка своєрідним «місцем сили», де він надихався на творчість і життя. «Найбільше люблю землю, людей, поезію і село Біївці, де мама подарувала мені життя» – так говорив про свою малу батьківщину Симоненко.

Його дитинство і юність припали на важкі роки Другої світової війни та повоєнного лихоліття. Ріс без батька, з мамою і дідусем. У 1952 р. закінчив із золотою медаллю середню школу і вступив до Київського університету імені Тараса Шевченка на факультет журналістики.