18 січня святкують Всесвітній день Сніговика. За легендою Сніговик – це янгол, який може передавати Богові найзаповітніші мрії людей, а мітла в його «руках» – чарівний «транспорт», на якому він подорожує в небо. Але чому ж саме 18 січня - День Сніговика? Все просто, зима - пора чудових свят, а цифри 8 і 1 дуже схожі на силует сніговика з мітлою. Придумав це свято німецький колекціонер сніговиків Корнеліус Гретц, в його колекції понад 3000 екземплярів сніговиків з усього світу, яких збирав він - 25 років!                                                                                                            Цікаві факти:                                                   Перші сніговики зображувалися недобрими, лютими сніговими монстрами вражаючих роз­мірів. Це не випадково, адже в ті давні часи безжальні зими з лютими морозами і вогки­ми хуртовинами приносили чимало клопоту. Саме тоді і з’явилися повір’я, згідно з якими сніговики представляють реальну загрозу для людей.

• Вважали, що небезпечно ліпити їх у періоди повного місяця: для людини непослух може обернутися нав’язливими жахливими сновидіннями, нічними страхами й, взагалі, усілякими невдачами. До того ж поганим знаком вважалося зустріти сніжну фігуру вно­чі: її рекомендувалося обійти стороною.
• В нас сніговиків ліпили з давніх язичниць­ких часів і шанували як духів зими. До них, як і до діда Мороза, ставилися з належною по­вагою і зверталися з проханнями про допомогу і зменшення тривалості лютих морозів. Наші предки вірили, що зимовими природними яви­щами ке­рують духи. І всі вони були жіночої статі. Проявом поваги до них було ліплення снігових баб.
• У Європейських крахнах сніговиків старалися ліпити поруч із будинками, щедро прикрашали гірляндами і одягали в шарфию В руки таким сніговикам вставляли мітли. Це надавало їм містичного характеру. Часто робили ніс у вигляді морквини, щоб умилостивити духів, що посилають врожай і родючість. Перевернуте відро на голові символізувало достаток у домі.
• Цікавий звичай прикрашати сніговика намистом з головок часнику (для здоров’я родини і захисту від злих духів) існував у Румунії.
• За старовинним переказом, приблизно 1493 року вперше зліпив снігову фігуру скульптор, поет і архітектор Мікеланджело Буонарроті. Історичні дані запевняють, що першу писемну згадку про сніговика можна зустріти в одній з книг XVIII ст., яка розповідає про «красивого сніговика» величезних розмірів.
• Найбільшу у світі сніжну бабу зліплено в США, в м. Бетель в 2008 р. Висота рекордсмена –37 м 20 см, вага – 6 тис. тон снігу. Дві ялини заввишки 9 м слугували йому руками. Олімпія ( так назвали сніжну бабу) простояла всю зиму і розтанула вже в червні 2009 р.
• Але є не тільки гігантські сніговички, а й мікроскопічні. Таким є сніжна баба, котра у 5 раз тонша від волоска людини. Його кулі, виготовлені із частинок олова, становлять 0, 01 мм. Цей персонаж має крихітні очі, усмішку, ніс із платини. Зробили ці  допомогою сфокусованого іоннового променя. Автором цього дива, створеного за найсучаснішими передовими технологіями,  був британський науковець Девід Кокс із Лондонської Національної фізичної лабораторії.
• Свій сніговий рекордсмен є також в Україні. Це найбільший сніговик України, зліплений 18 лютого 2012 р. в туристичному комплексі «Буковель». Висота його – 4 м 85 см, довжина найбільшої кулі – 5 м 20 см. Всього в ліпленні взяло участь понад 300 осіб.
• На Одещині у 2017 році зліпили найбільшого сніговика в Україні. У місті Подольську (колишній Котовськ) Одеської області встановлено рекорд України зі створення найбільшого сніговика. Висота сніговика - 6 метрів і 3 сантиметри, діаметр - 11 метрів. Сніговика ліпили кілька днів за допомогою лопат і сходів, на «скульптуру» пішло близько 3 тонн снігу.