Всеволод Нестайко — геніальний український письменник, який подарував дітям чарівний світ пригод, гумору та тепла. Його твори, зокрема «Тореадори з Васюківки», «В країні сонячних зайчиків» та багато інших, стали улюбленими не лише для юних читачів, а й для дорослих, які виросли на цих захопливих історіях. 30 січня день народження Всеволода Нестайка.  Цьогоріч українському дитячому письменнику Всеволоду Нестайку  виповнилося б 95 років. Вшановуючи ювілей відомого казкаря Білозерська міська публічна бібліотека підготувала книжкову виставку «Сонячний казкар Всеволод Нестайко».

Цікаві факти про Всеволода Нестайко

       Нестайко народився в Бердичеві. Виховувала його мама. Батько загинув у концтаборі в 1933 році, коли Всеволоду було 3 роки. Чекісти заарештували його за те, що він був Січовим Стрільцем і воював на боці УГА. Матір Всеволода викладала російську мову і літературу ще до війни, потім стала сестрою милосердя в російській армії.   В часи Другої світової та німецької окупації, жінка відкрила підпільну школу, де її 11-літній син навчався з іншими дітлахами.

   В дитинстві Всеволод був дуже хворобливим хлопчиком. Коли В. Нестайко був маленьким хлопчиком, він страшенно хотів швидше вирости і стати великим та дорослим. «Може тому, що я був справді малий на зріст, чи не найменший у класі. Малий, худий та ще й рудий. Як вогонь червоний». Мене дражнили: «Море горить», «Пожежна машина». А ще в класі мене звали «Рудий африканський їжачок», – згадує письменник. І щоб швидше вирости Всеволод годинами стояв під дощем і спати лягав о сьомій. Отак у сні та нетерплячці Всеволод і не зогледівся, як несподівано виріс майже під два метри і вже не був рудим.

    Рідною мовою в родині Нестайків була російська. Однак Всеволода віддали вчитися до української школи, «щоб знав мову свого батька».

    Через обставини терору та війни не вчився у 5-му та 9-му класах. Курс 9-го класу пройшов самостійно за два місяці. Дуже любив читати пригодницькі шедеври Джека Лондона, Жюля Верна, Миколи Трублаїні й частенько мріяв про море, кар’єру капітана і мандрівки в далекі краї. Однак через проблеми із зором, нездатність розрізняти зелений та червоний кольори, мрії так і залишились мріями.

     Юний Всеволод зразковою поведінкою не вирізнявся. Бувало, що й учителі сміялися з його жартів, а часом виставляли за двері. А в старших класах навіть виганяли зі школи, проте йому вдавалося самому вирішувати свої справи з директором так, що матір нічого й не знала.

     Майже все життя прожив у Києві. Улюбленим районом міста усе життя вважав Печерськ.

   За книгою “Тореадори з Васюківки” було знято фільм, але його заборонила радянська влада і зняла з показу – “за викривлений показ радянської піонерії”. Стрічка отримала гран-прі у Німеччині, першу премію в Австралії. Для показу її закупили 72 країни світу. Не показали лише в Україні.

    Працював у редакціях «Дніпро», «Барвінок». У 26 років очолив редакцію видавництва «Веселка».

    Всеволод Зіновійович говорив, що побути дитиною йому завадила Велика Вітчизняна війна, тому й став він дитячим письменником, щоб у творах повертатись у дитинство, догратися, досміятися.

    Був знайомий з відомими українськими письменниками: Остапом Вишнею, Наталею Забілою, Максимом Рильським, Павлом Тичиною.

    За 55 років літературної діяльності письменник подарував світові більше 30 повістей, романів і збірок оповідань, багато творів автора увійшли до золотого фонду дитячої літератури України.

  Особисте життя Нестайка було щасливим. Він з дружиною прожив 55 років разом. Світлана Нестайко — кандидат філологічних наук, майже 40 років викладала російську літературу в університеті імені Шевченка. Їхня дочка Олена – викладач французької.

   Письменник був забобонний. Коли чорна кішка переходила дорогу, він не наважувся йти далі.

   В останні роки погано бачив, але писати продовжував. Друкував на друкарській машинці всліпу, а дружина вичитувала.

    Всеволода Нестайка вважають основоположником українського дитячого детективу.