3 травня – Всесвітній день Сонця.     Сонце – зірка. І вона перебуває стосовно Землі найближче з усіх зірок Всесвіту.     Сонце дає нам світло і тепло, що завдяки їм існують рослини, тварини і, звичайно, живемо ми – люди.    Людство віддавна побожно ставилося до Сонця. Бог Ра у Стародавньому Єгипті; англійський Стоунхендж; божество Сонця у римських, грецьких, скандинавських віруваннях; Сонце у китайській філософії.                     У давніх українців було аж чотири боги Сонця, на чотири пори року.  Хорс – зимове, або ж «вовче» Сонце — зображувався з мечем, символізував стриманість, холоднокровність, витримку та був покровителем воїнів і юнаків.   Ярило — бог пристрасного, буйного весняного Сонця, під чиїм поглядом розвивається зело, сходить насіння, зароджується кохання і зачинається плід.   Дажбог – Бог літнього Сонця — уявлявся верхи або в колісниці, ошатно вбраним, у золотих обладунках, із вогненним щитом. Дажбог був статечним, благородним і вважався Богом над усіма богами.    Сварог — бог осіннього сонця, що віддалилося від землі й майже не гріє. Сварог, небесний коваль, а під  час війни – воїн з мечем, — вбачався нашими пращурами  старшим чоловіком, мудрим і поважним, тим, хто створив Всесвіт.