Сьогодні без книги ми не можемо уявити своє життя, бо вона – постійний супутник, найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях: і для малечі, і для школяра, і для зрілої, досвідченої людини.

     14 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день дарування книг.

29 січня 1918 року біля невеличкої станції Крути на Чернігівщині сталася трагедія, яка сколихнула, пробудила всю Україну. У цей день жменька юнаків у нерівному бою віддала своє життя, але відстояла честь України…

    Наш український народ має багату і оригінальну культуру, надбану численними поколіннями. З давніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, святах, обрядах, фольклорі.

Було 22 червня 1941 року. Недільний ранок видався сонячним, теплим, тихим. Але в одну мить у мирну тишу увірвалося з вуличних репродукторів: "ВІЙНА".

       Неабияке задоволення приносять нові книги, що надійшли в  бібліотеку. Кожна новинка – це завжди подія. Нещодавно Білозерська бібліотека-філія № 2 Добропільської міської ЦБС поповнилася широким асортиментом книг. Це сучасна художня, краєзнавча та галузева література...

     У кожній країні існують свої книжкові перлини, які мають історію написання та видання. Вони допомагають зрозуміти оточуючий світ, відкривають небачені обрії та пробуджують мрії, розкривають таємниці добра і зла, збагачують знаннями. Книжки важать мало, якщо їх не гортають, якщо читачі знову і знову не оживляють їх силою власної фантазії.

          Що таке війна? Чому люди асоціюють це слово з лихом великого масштабу? Війни - найбільші трагедії в історії людства. Понад 14 тисяч тривалих та швидкоплинних воєн спалахнуло над нашою планетою протягом історії світової цивілізації.

   З діда-прадіда українці відзначали свята радісним співом, побажаннями щастя, здоров'я, добробуту. Діти, як маленькі янголи, ходили по хатах, сповіщаючи прихід Христа, милість Божу на землі. Приносили в дім радість, натомість отримували дарунки, бо щедрість, гостинність завжди плекалися в народі як найбільша чеснота. І великим гріхом було прогнати або ж обділити колядників.

Майдан жив своїм життям. Хтось вартував, хтось рубав дрова, жінки готували в величезних казанах смачну їжу, а симпатичні дівчата розносили чай. Щогодини, як було заведено на майдані, співали гімн і молилися. Ніхто не знав, що принесе завтрашній день. Завтра могло і не настати. Всі спішили жити сьогодні.

     У кожного з нас є улюблені книги. Це книги, які ми обираємо свідомо, за власним бажанням і на власний смак. Але є й такі, що за нас обрала доля. Це книжки, що народилися разом з нами.