Білозерське - місто районного підпорядкування з 1966 р., розташоване на відстані 15 км на північ від міста Добропілля і однойменної залізничної станції. Його загальна площа 248 гек­тарів. Населення на 01.01.2004 р. налічувало 17,8 тис. жителів. Білозерська міська рада, до складу якої віднесено селище Бо­кове, підпорядкована Добропільській міській раді. Свою назву місто одержало від хутора Білозірка, з якого воно бере свій по­чаток у 1913 р.
На початку 20-го століття на місці нинішнього селища Бо­кове придбали землю декілька сімей заможних селян (Савченко Олексій, Тарасенко Микола, Ходуси - Олексій і Митрофан) і збудували там свої садиби. Так в 1913 р. з'явився хутір Біло­зірка. Він знаходився неподалік від центрального шляху, що зв'язував Степанівську та Гришинську волості Бахмутського повіту Катеринославської губернії. В 1930 р. після колективі­зації землі хутора відійшли до радгоспу «Більшовик».
                 Під час Великої Вітчизняної війни в 1941-1943 роках біля хутора Білозірка, що знаходився біля дороги в напрямку Степанівка - Барвінково, декілька разів проходили жорстокі бої бійців Червоної Армії з фашистськими військами. Хутір дуже постраждав від боїв у 1943 р.
Ще задовго до Вітчизняної війни в 1929-1932 роках геологи тресту «Артемгеологія» відкрили значні запаси кам'яного вугілля поблизу річки Самари і її лівих притоків - річок Водяна і Гнилуша. Ще тоді тут пробурено біля тридцяти свердловин різної глибини до пластів Самарського комплексу. Але тільки після війни в 1945-1947 роках інститутом «Південгіпрошахт» (Харків) запроектовані нова шахта № 3 «Добропілля» з сели­щем Білозерське.
У серпні 1947 р. біля хутора Білозірка на схилі балки Крей­дяна маркшейдери Дерипалко і Чулков забили перші кілочки для будівництва нової шахти №3 «Добропілля». Будівництво шахти вело будівельне управління тресту «Сталіномехшахтобуд» (начальник будівництва А. І. Коломійцев, головний інже­нер В. А. Македонський). Одночасно за три кілометри від неї почалось будівництво нового гірничого селища Білозерське.
                         У 1950 р. інститут «Донгіпрошахт» почав проектування (і швидко його завершив) ще двох невеликих шахт на березі річ­ки Гнилуша - «Гнилушанські» № 1 і №2. Незабаром почалось і їх будівництво.
Будівництво селища шахти велось дуже швидко. 13 червня 1950 р. будівельна бригада І. Д. Медкова підготовила котло­ван для першого будинку, а вже через рік з'явились кілька ву­лиць майбутнього міста. Першою народилась вулиця Леніна. Швидко виникли квартали упорядкованих житлових будинків, магазинів, дитясла. В 1954 р. відкрито Білозерську міську лі­карню, а в 1955 р. - школу № 12. Місто уже тоді мало 14 тис. кв. м. житла. Будівництво в місті в 50-60 роки здійснювали будівельні управління №1 і №2. Командирами будівництва були: начальники дільниць і виконроби М. І. Дердель. П. М. Степаненко, М. Й. Галайко, І. Я. Ксендюк, П. К. Ломов, М. І. Варнавський.
                У 1956 р. Білозерське одержало статус селища міського типу. В цьому ж році тут відкрито новозбудований Будинок культури імені В. І. Леніна. У 1957 р. відкрита перша в селищі бібліотека шахти №3 «Добропілля», в 1958 р. - школа № 14, а в 1961р. - школа № 13.
                       У 1962 р. у Білозерському було відкрито гірничо-технічне училище №27, яке пізніше одержало назву профтехучилище №95 (нині - професійний гірничий ліцей). Першим його ди­ректором став Б. О. Бесєдін, а заступником по навчальній час­тині -1. Ю. Бескид (пізніше - директор).
                       У 1966 р. селище Білозерське одержало статус міста район­ного підпорядкування. Тут проживало тоді вже біля 18 тисяч жителів. У 1968 р. у Білозерському було збудовано спортивний комплекс імені Олександра Первія. В 1970 р. збудована школа №15. Того ж року було відкрито міську дитячу бібліотеку.
                   Значний вклад в розвиток міста Білозерського внесли його керівники - колишні голови міської ради М. А. Стукан, К. С. Леусенко, О. І. Сухінін, М. М. Малігон, нинішній міський го­лова М.О. Разуменко та директори шахт.
                Народження Білозерського і його розвиток пов'язані з бу­дівництвом шахт, з видобутком кам'яного вугілля, великі по­клади якого знаходяться просто на його території.
              Місто Білозерське-2008 р. Площа міста - 248 гектарів. На­селення - 17,4 тис. чоловік (2004 р.). В місті: 2 вугільні підпри­ємства (шахти «Білозерська» і «Новодонецька» ДП «Добропіллявугілля»), 4 загальноосвітні школи (ЗОШ №№ - 13, 14, 15, 18), професійний гірничий ліцей, 4 дитячі садки («Оленка», «Сонечко», «Росинка», «Райдуга»), Будинок культури шахти «Білозерська» (з народними ансамблями «Музики» — широко відомим на Донеччині, «Посмішка», «Радість»), 3 бібліотеки (1 міська і 2 - шахтні), клуб юного техніка, спорткомплекс іме­ні Олександра Первія, плавбасейн, міська лікарня, парк куль­тури, велика кількість магазинів, служби побуту.

Джерело матеріалу: Подолян В. Слово про Добропілля : роки, події, люди / В. Подолян. – Донецк, 2009. – 367 с.