«Сіроманець» – повість українського письменника Миколи Вінграновського, написана у 1977 році. Ідея: уславлення дружби, співчуття, беззастережної хоробрості та самовіддачі у взаємодії людини з твариною; засудження жорстокого поводження з тваринами та людського злопам’ятства.                                                Центральними    персонажами   повісті - є вовк Сіроманець та хлопчик Сашко.  Микола Вінграновський вибрав ім’я для головного героя своєї повісті – вовка Сіроманця, не випадково. Воно «прийшло» письменнику з українських народних казок. Вовцюга, вовчик-братик, сіроманець – яких тільки епітетів не заслужив вовк в українському фольклорі! У символічному значенні ця тварина – один із найсильніших звірів, стрункий, могутній, спритний, розумний, сміливий, відданий. Сашко, незважаючи на свій юний вік, стає для вовка не лише другом, але й рятівником. Він зовсім не боїться Сіроманця, а навіть навпаки — захищає його перед дорослими, допомагає звільнитись з полону, та коли розуміє, що тварина майже втратила зір,— не роздумуючи втікає з дому та прямує з вовком у далеке місто, щоб показати його відомим лікарям.

У 1989 році на кіностудії Довженка режисером Петром Марусиком був знятий однойменний фільм.

                                   https://www.youtube.com/watch?v=TikbLaX3BVc